Пн 5 Вер, 2005
Ось це і сталось. Народилась на світ іще одна така-собі людиночка.
А настрій справді як у немовляти. З самого ранечку спостерігаю за людьми. Які ж вони все-таки цікаві! Ультрамодна бабулька в тролейбусі (з нафарбованими голубими тінями очима і яскраво-червоними губами), студенти-першокурсники (такі кумедні, зелені 
), нове покоління модниць (мабуть нові підкорювачки великого міста), озлоблена бабка-алкоголічка (крила матом всіх оточуючих), двоє “пацанів” (вони бідні навіть не здогадуються мабуть, що вони є справжні РАГУЛІ! ), стильний і задуманий хлопчик (у нього були дуже гарні парфуми)…
Всі вони цікаві і по-своєму особливі! У кожній людині є своя “родзинка”, ми просто не завжди маємо час, бажання і настрій то побачити.
Світ прекрасний!
З днем народження мене!
Popularity: 6% [?]
Poster каже:
Про студентiв в мене сьогоднi теж була думка…
Мав святе бажання прийти на пару, а викладач вирiшив не читати лекцiї студентам п’ятого курсу… Ось ми з одногрупниками (аж троє) сидiли на проспектi свободи з пивом. Подовишся так… “зеленi” (першокурсники) бiгають задоволенi, вiдчули свободу вiд батькiв. А старшi студiки вже бiльш похмурi, думають де грошей заробити, знайти пристойну роботу.
Ось така вона, iронiя долi, все життя хочеш бути старшим, в школi мрiєш пошвидше вступити до унiверситету, а вступивши – закiнчити його. I коли вже юнiсть закiнчується, мрiї змiнюються й iнодi хочеться повернути назад тi роки, вiдiрватись на дискотецi, попередньо залившись пивом або ж просто зробити щось безглузде…
Щось мене трохи занесло… З Днем Народження Amelie!
default каже:
В той час на відлюдному острові Джон відбивався від крокодилів довгою палкою, він згадував що буквально тиждень, або два, тому він був студентом коледжу в штаті Луізіана і йому було все добре, що його чекала перспективна робота в одному супермаркеті, дівчина (яку зїли вчора дві зелені пащеки, які хтіли б це зробити і з ним).
Він хотів би на мить опинитись десь інде в світі, наприклад в Франції, бути їхнім сутдентом, або Бог з нею, хоча б в комуністичній Україні, про яку він чув від свого собутильника, вихідця з тамтехніх місць. Він би вчився, боровся за незалежність, думав про безнадійне майбутнє….
Постскрипум:
У пошуках ідеального ми часто спішучи не помічаємо досконалого в його простоті.
Приєднуюсь до вітань.