Сб 24 Бер, 2007
Iнодi бувають такi моменти, коли хочеться з кимось провести час, але, нажаль, усi чимось зайнятi…
Самотнiсть захоплює у полон, хочеться втекти подалi з цього чужого мiста, чужих, але все ж таки дуже гарних, вулиць, навколо чужi люди, проходять поруч, поспiшаючи. А я нiкуди не поспiшаю, – просто блукаю нiчними вулицями, в навушниках звучить Schiller, ця музика дуже пасує до мого настрою. В головi крутяться спогади…
Хочеться повернути минулi часи, втекти в рiдний двiр, до справжнiх друзiв. Хочеться говорити, розповiдати про успiхи i невдачi, слухати дружнi поради, знати що вони завжди будуть поруч…
Нажаль минулих часiв не повернути – треба жити далi i насолоджуватись життям i лише iнодi, в такi моменти, поринати у спогади…
Popularity: 15% [?]
shiko каже:
Самотність- то стиль життя……..
самотність- то стіна світосприйняття….
самотність- то воля……..
вибирай
Poster каже:
Для мене самотнiсть, скорше, – напливи…
Alex каже:
Якщо тобі дійсно до вподоби SCHILLER, приїзджай в Київ на його концерт 10 червня і тобі не буде так самотньо.